Водний редуктор має такі переваги, як покращення технологічності бетону, зменшення споживання води, підвищення міцності та підвищення довговічності бетону. Однак у методі розрахунку кількості водяного редуктора легко знехтувати адсорбцією порошкових матеріалів у бетонних заповнювачах на водних редукторах. Вихід водовідновника бетону низької міцності низький, а порошкового матеріалу в заповнювачі після адсорбції недостатньо. Однак дозування водяного редуктора у високоміцному бетоні є відносно великою, а адсорбційна кількість порошку в заповнювачі не сильно відрізняється від кількості порошку низької міцності, що призведе до низької дози високоміцного редуктора води.

При розробці співвідношення змішування, дозування редуктора води є правильним, не занадто великим або занадто малим, що зручно для контролю виробництва та забезпечує стабільність якості бетону. Саме таку мету переслідують бетонщики. Однак, незалежно від того, чи є сировина для бетону природною чи штучною, деякі порошкові матеріали неминуче вводяться. Тому, розробляючи співвідношення суміші, порошкові матеріали бетонної сировини слід враховувати при розрахунку дози редуктора води.

Перед розрахунком дози редуктора води експериментально визначають співвідношення суміші та дозу редуктора води в еталонному бетоні, а потім розраховують загальний об’єм порошку бетону відповідно до співвідношення бетонної суміші та розраховують дозу редуктора води; потім розраховане дозування використовується для розрахунку дозування водяного редуктора інших марок міцності.

З широкомасштабним використанням машинного піску та збільшенням порошкових матеріалів порошок поглинає або споживає певну кількість відновника води. Розрахунок кількості відновлювача води з використанням загального вмісту порошку в бетонній сировині легше контролювати та є відносно більш науковим.